Про особистісні фактори у становленні обдарованості молодших школярів і підлітків

                                                                         Легше запалити одну маленьку

                                                        свічу, ніж клясти темряву

                                                                                      Конфуцій

XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства і сучасна школа повинна відповідати як вимогам сьогодення, так і вимогам майбутнього: безперервного повного і всебічного розвитку людських здібностей. Статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність соціального прогресу, його динамічність викликає необхідність постійної роботи над собою, розвитком життєвої компетентності, посилення відповідальності кожної особистості за власне майбутнє, за можливість досягнення особистого щастя завдяки своїм потенційним можливостям.

У нинішній складний, інформаційно-технологічний період розвитку суспільства та вдосконалення освіти сучасна школа вимагає вироблення нових підходів до методичного забезпечення навчального процесу. Розв’язання завдань, поставлених життям перед школою, потребує створення умов, за яких кожен учитель може найповніше розкрити свої здібності, розвивати ініціативу та впроваджувати інноваційні технології.

Педагог, як правило, завжди  прагне до покращення успішності своїх учнів. Але часто керується думкою, що успіх – це сума знань і навичок,отриманих школярем. Але все ж цього не достатньо. Потрібно намагатися розширювати можливості учня, допомогти йому розкрити свій потенціал. Адже успіх – це удача в діяльності, досягнення певних результатів, суспільне визнання особистості. Сподівання успіху живе у кожній дитині. Отже, вся діяльність вчителя повинна бути націлена на те, щоб допомогти дитині зрости в успіху, забезпечити успіх у навчанні. Тому що якісна освіта – це не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками й розвиток особистості як суб’єкта і проектувальника життя (освоєння технології соціального успіху та соціальної співпраці на основі ідеї соціальної відповідальності перед суспільством).

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо.   Найефективніший шлях розвитку творчої особистості  – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.
“Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”   В.О.Сухомлинський

Процесом розвитку творчих здібностей учнів треба керувати, бо «немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку».

Головне завдання сучасного вчителя:
Надання дитині допомоги пізнати себе, відкрити її творчий потенціал, щоб згодом вона стала гармонійною особистістю й успішно самореалізувалася.

Основа сучасного уроку – спільна  діяльність  учителя і  учнів

Тому вчителю  дуже важливо своєчасно виявляти таких дітей,  зорієнтовувати навчально-виховний процес на перетворення обдарованої особистості у справжній суб’єкт освітнього процесу. Педагогу необхідно, використовуючи  різні  види діяльності з метою розвитку творчих  здібностей школярів, враховувати психологічні і фізичні особливості учнів, формувати і підтримувати у них позитивну мотивацію, залучати їх до активної діяльності, навчати самовихованню і  самооцінюванню.

Отже, для реалізації комплексу заходів підтримки здібних та обдарованих дітей необхідна:

· педагогічна підтримка обдарованих дітей;

· сприяння інтелектуальному розвитку учнів;

· розвиток творчих здібностей учнів;

· стимулювання та мотивація самореалізації учнів.

Основні напрямки діяльності:

· формування системи індивідуальної роботи з обдарованими та здібними дітьми;

· формування системи творчих справ, орієнтованих на посилення мотивації навчання;

· підготовка до участі в олімпіадах, конкурсах.

Робота вчителя — це майстерня, де шліфується досвід, апробується нове, удосконалюється перевірене практикою.

Григорій Сковорода в одному із своїх творів писав: «Не вчи камінь котитися, просто прийми перешкоду — і він сам покотиться». Ці слова сказані дуже давно, але відображають завдання сучасної освіти. Місія вчителя: створити умови, щоб дитина хотіла знайти істину, свій шлях.