понеділок, 29 вересня 2014 р.

Інтелектуальна розминка


Методична оперативка 29.09.2014

Не в обсязі знань полягає освіта,
а в розумінні і вмілому застосуванні всього того, що знаєш
                                                                                                                     А. Дістервег

Науково-дослідницька та інноваційна робота учнів є найважливішим аспектом формування особистості майбутнього вченого та фахівця високої кваліфікації. У Полонській гімназії учні мають можливість не лише набувати знання, але й розвивати свої інтелектуальні здібності та лідерські якості.
     Науково-дослідницька робота учнів є однією з найважливіших форм навчального процесу. Учень, який займається науковою роботою, розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність та вміння відстоювати власну точку зору.
При виборі напрямку науково-дослідницької роботи, по-перше, треба врахувати, що науково-дослідницька тема повинна бути:
а) актуальною як з практичної, так і з теоретичної точок зору;
б) посильною для виконання;
в) достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;
г) безумовно, цікавою для дослідника, що стимулює пошукову ініціативу.
Намітьте план та етапи основних заходів подальшої роботи над темою.
Для їх реалізації передбачте:
- обґрунтування теми, вибір об'єкта і визначення мети дослідження;
- добір і аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези;
- складання плану та структури роботи, розробка програми і методики дослідження;
- використання інформації міжнародної мережі INTERNET та ін.;
- проведення дослідження і узагальнення його результатів, висновки;
- оформлення науково-дослідницької роботи;
- рецензування роботи, захист одержаних результатів.
 Наукова стаття - один із основних видів наукової роботи. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дослідження, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.
Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам.
Оптимальний обсяг наукової статті - 6-12 сторінок.
Умовно в тексті можна виділити такі структурні елементи.
   1. Вступ - постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності;
   2. Основні (за останній час) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття;
   3. Формулювання мети статті (постановка задачі) - висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми.
   4. Виклад змісту власного дослідження - основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо.
  5. Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми.
Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:
* У правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціали автора; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора;
* Назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще - до п'яти);
* Ініціали ставлять перед прізвищем;
* Слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;
* Недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;
* Не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;
* У тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі.
* Цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;
* Усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;
* Стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.
       Рукопис статті підписується автором і подається до редакції у двох примірниках: на папері та  на електронному носії.
Науково-практична конференція школярів покликана активізувати роботу з пропаганди наукових знань, професійній орієнтації та залученню учнів до наукової творчості і дослідницької роботи в позаурочний час під керівництвом педагогів
Задачі конференції:
- підбиття підсумків пошуково-дослідницької та творчої діяльності школярів;
- популяризація самостійної інтелектуально-творчої діяльності учнів;
- сприяння професійній орієнтації школярів;
- залучення школярів у науково-дослідницьку діяльність


неділя, 22 вересня 2013 р.

Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін



     Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін передбачає виконання завдань за трьома рівнями складності.
     У відділеннях математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук учасники виконують 7 завдань:
• І рівень – 3 завдання  по 3 бали за кожне (загалом  9 балів);
• ІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом  10 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 7 балів за кожне (загалом  14 балів);
   Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за виконання завдань з базової дисципліни, – 33 бали.
     У відділеннях історії, філософії та суспільствознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства, мовознавства учасники виконують 9 завдань:
• І рівень – 4 завдання по 2 бали за кожне (загалом 8 балів);
• ІІ рівень – 3 завдання по 4 балів за кожне (загалом 12 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом 10 балів);
     Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за виконання завдань з базової дисципліни, – 30 балів.
Завдання може містити декілька питань, бути представлене у вигляді тестів.
Виконання завдань із базових дисциплін здійснюється протягом трьох астрономічних годин.

Система оцінювання

     Визначення результатів здійснюється за допомогою факторно-критеріальної моделі визначення результатів конкурсу, розробленої на основі кваліметричного підходу.
     Зазначена модель оперує такими поняттями:
• фактори - основні напрями діяльності; відповідають розділам конкурсу: “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи”, “Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни” та “Захист науково-дослідницької роботи”;
• вагомість фактору - його частка у загальному показнику;
• критерії - складові фактору; їх сукупність характеризує фактор у цілому;
• вагомість критерію - показує його пріоритет у складі фактору;
• експертний бал - ступінь виконання вимог певного критерію.
                                                    * * *
     Експертний бал виставляється членами журі під час заочного оцінювання роботи та прилюдного її захисту відповідно до такої шкали:
• “критерій відпрацьовано бездоганно“ – 10 балів;
• “критерій в цілому відповідає вимогам“ – 9 балів;
• “критерій відповідає вимогам із незначним зауваженням“ – 8 балів;
• “критерій відповідає вимогам із зауваженнями“ – 7 балів;
• “критерій відповідає вимогам наполовину“ – 5 балів;
• “критерій мало відповідає вимогам“ – 3 бали;
• “критерій не відповідає вимогам“ – 0 балів.
                                                    * * *
Значення фактору “Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни” визначається за сумою балів, набраних учнем за виконання завдань.
Значення факторів “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи” та “Захист науково-дослідницької роботи” визначаються шляхом множення суми значень критеріїв на вагомість фактору.
                                                  * * *                                             
Вагомості факторів моделі визначення результатів конкурсу:

Відділення:
математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук:
                                 Фактор                                                       вагомість фактору     макс.
                                                                                                                               сума балів
1.Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни      -                     33              
2.Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи               2,0                   20          
3.Захист науково-дослідницької роботи                                   4,7                  47              
                          Усього                                                                     -                 100
Відділення:
історії, філософії та суспільствознавства, філології та мистецтвознавства:
                                        Фактор                                                вагомість фактору макс.
                                                                                                                            сума балів
1.Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни         -                    30              
2.Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи                2,5                   25          
3.Захист науково-дослідницької роботи                                    4,5                  45              
                         Усього                                                                       -                100