Фрази з дитинства, сенс яких ми розуміємо, лише подорослішавши…

Льюїс Керрол «Аліса в Країні чудес»

Фрази з дитинства, сенс яких ми розуміємо, лише подорослішавши…

1.       Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше !

2.       У всьому є своя мораль, потрібно тільки вміти її знайти.

3.       – Не можна повірити в неможливе!

– Просто у тебе мало досвіду, – зауважила Королева. – У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! В інші дні я встигала повірити в десяток неможливостей до сніданку!

4.       Знаєш, одна з найсерйозніших втрат в битві – це втрата голови .

5.       Завтра ніколи не буває сьогодні! Хіба можна прокинутися вранці і сказати: “Ну ось, зараз нарешті завтра”?

6.       Мало хто знаходить вихід, деякі не бачать його, навіть якщо знайдуть, а багато хто навіть не шукають.

7.       – Серйозне ставлення до чого б то не було в цьому світі є фатальною помилкою.

 – А життя – це серйозно?

– О, так, життя – це серйозно! Але не дуже…

8.  Бачила я таку нісенітницю, в порівнянні з якою ця нісенітниця – тлумачний словник!

9.  Кращий спосіб пояснити – це самому зробити.

10.  Якби кожна людина займалася своєю справою, Земля б крутилася швидше.

11.  – Не сумуй, – сказала Алісa. – Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, як мережива. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, тому що все буде правильно.

12.  Подумати тільки, що через якийсь речі можна так зменшитися, що перетворитися в ніщо .

13.  Як вона не намагалася, вона не могла знайти тут ні тіні сенсу, хоча всі слова були їй абсолютно зрозумілі.

14.  Робити їй було абсолютно нічого, а сидіти без діла, самі знаєте, справа нелегка.

15.  Я ось зараз, наприклад, дві години впадала у відчай … з варенням і солодкими булочками.

16.  Якщо в голові порожньо, на жаль, найбільше відчуття гумору вас не врятує.

17.  – Що ти хочеш?

– Я хочу вбити час.

 – Час дуже не любить, коли його вбивають.

18.  Просто не знаю, хто я зараз така. Ні, я, звичайно, приблизно знаю, хто така я була вранці, коли встала, але з тих пір я весь час то така, то сяка – словом, якась не така.

19.  Вона завжди давала собі хороші поради, хоч слідувала їм нечасто.

20.  – А де я можу знайти кого-небудь нормального?

  – Ніде, – відповів Кіт, – нормальних не буває. Адже всі такі різні і несхожі. І це, по-моєму, нормально.

21.  – А що це за звуки, он там? – Запитала Аліса, кивнувши на досить затишні зарості якоїсь симпатичної рослинності на краю саду.

  – А це чудеса, – байдуже пояснив Чеширський Кіт.
 – І .. І що ж вони там роблять? – Поцікавилася дівчинка, неминуче червоніючи.

– Як і належить, – Кіт позіхнув. – Трапляються …

22.  Якби це було так, це б ще нічого. Якби, звичайно, воно так і було. Але так як це не так, так воно і не так. Така логіка речей.

23.  Від гірчиці – засмучуються, від цибулі – лукавлять, від вина – виняться, а від здоби – добрішають. Як шкода, що про це ніхто не знає … Все було б так просто. Їли б здобу – і добрішали!

24.  Все, що сказано три рази, стає істиною.

25.  Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не визнають тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися.

26.  Десять ночей в десять разів тепліші, ніж одна. І в десять разів холодніші.

27.  – Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?

 – А куди ти хочеш потрапити? – Відповів Кіт.

 – Мені все одно … – сказала Аліса.

 – Тоді все одно, куди і йти, – зауважив Кіт.

28.  План, що й казати, був чудовий: простий і ясний, краще не придумати. Недолік у нього був тільки один: було зовсім невідомо, як привести його у виконання.

29.  Якщо в світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає вигадати якийсь сенс?